Методи діагностики в аюрведі

Методы диагностики в аюрведе

Методи діагностики в аюрведі

Добрий вечір дорогі друзі! Знову, після невеликої перерви, продовжуємо вивчати аюрведу. Сьогодні поговоримо про те, які бувають методи діагностики в аюрведі.

Найбільш ефективні західні діагностичні методи, такі як біопсія або ангіографія, «вторгаються» в тіло. Навіть ті з них, які вважаються «неінвазивними», такі як рентгенівське випромінювання або комп’ютерна томографія, вражають тіло опроміненням, створюючи невеликий рівень ризику (хоча їх використання може бути, звичайно, необхідне). На противагу цьому, аюрведа віддає перевагу дійсно «неінвазивним» діагностичним методам, про які ми зараз і поговоримо.

Лікар, що пройшов аюрведичну підготовку, при необхідності може використовувати всі західні діагностичні технології, але техніки аюрведи додають значну витонченість та забезпечують винятково докладну інформацію. Вони використовуються не тільки для встановлення діагнозу, але також для виявлення ступеня збалансованості людини, а також слабких місць її фізіології. При цьому вони дозволяють виявити хворобу на ранніх стадіях, що обговорювалися вище, коли симптоми, навіть продромальні, ще не виникли.

На додаток до цих технік, аюрведа класифікує сотні ознак і симптомів (ще не повністю відомих сучасній медицині), відповідно до типів конституції. Багато з цих характеристик відзначені досвідченими лікарями сучасної медицини, але до цього часу не описані відповідним чином. Це розміри та форма тіла, очей і суглобів, розподіл жиру під шкірою, колір і будова шкіри, колір й структура волосся, кількість і розташування пігментованих ділянок шкіри (невусів). Також мають значення характерні особливості нігтів, ходи, темп мови, тон голосу, жестикуляція, швидкість рухів, сила апетиту, переваги в харчуванні, темперамент, тонус і розвиненість м’язів, і багато інших показників.

Класичні аюрведичні тексти описують три основні способи діагностики: огляд, дотик та опитування. Сучасні лікарі, вивчаючи пропедевтику клінічних дисциплін, дізнаються про ці методи діагностики. Але, деякі помиляються, думаючи, що вони прийшли до нас у 18-19 століттях. Як показує аюрведа, ці методи отримання інформації про пацієнта мають глибоке коріння.

Зорове сприйняття – «darshana», містить уважне дослідження деталей дисбалансу, які можуть проявитися в стані очей, язика і багатьох інших аспектів фізичної структури тіла. Наприклад, подивіться на язик: якщо він покритий товстим білим нальотом, можливо, ваше травлення неповноцінне, що призводить до появи ами – продукту погано перевареної їжі.

Дотик – «sparshana», містить багато аспектів, такі, наприклад, як пальпація живота. Крім промацування відхилень, які проводяться і в західній медицині, аюрведичний лікар також перевіряє відповідність норм численних фізіологічних характеристик, що допомагає визначити стан здоров’я пацієнта.

Мова пов’язана, звичайно, з лікарським опитуванням – «prashna», у процесі якого лікар дізнається від пацієнта його скарги, історію хвороби, причинні фактори й т.д. Крім глибокого розуміння цих факторів, aюрведа рекомендує лікарям обов’язково враховувати всі скарги пацієнта, з причини, розглянутої нами раніше.

Також розрізняють восьмиступінчастий спосіб діагностики (ashtavidhya pariksha):

  1. Діагностика по пульсу (nadi pariksha);
  2. Діагностика за мовою (jihva pariksha);
  3. Діагностика по очах (drik pariksha);
  4. Дослідження сечі (mutra pariksha);
  5. Дослідження випорожнень (mala pariksha);
  6. Оцінка голосу та інших шумів в організмі (shabda pariksha);
  7. Пальпація (sparsha pariksha);
  8. Оцінка загального враження (akriti pariksha).

Тут ми маємо справу з вісьмома типами даних, на підставі яких пропонується визначити, на що хворий пацієнт. Слід зазначити, що метод діагностики по пульсу увійшов у класичну аюрведу тільки в XII ст. Завжди бажано, щоб діагностичні методики були якомога ширші. Саме таку мету і переслідує восьмиступінчастий спосіб діагностики, пропонуючи лікарю настільки різноманітні методи дослідження.

Діагностика по пульсу

Ми можемо порівняти наше тіло з «застиглою хвилею». Його щільна форма є лише ілюзією. Насправді наше тіло – це структура інформації та розуму. Голограма – двомірний об’єкт, що створює при проходженні світла лазера тривимірне зображення, – також є більшою мірою структурою розуму, ніж скупченням матерії. У голограми є дивна властивість. Кожна окрема її точка містить повну інформацію, необхідну для створення всього тривимірного зображення. Якщо тіло також є структурою розуму, а не купою матерії, то воно повинно вміщати величезну кількість інформації про себе у всіх або, принаймні, у багатьох своїх частинах (прикладом, звичайно, є ДНК).

Ця аналогія допомагає зрозуміти, чому пульсова діагностика настільки ефективна. Вона дозволяє отримати детальну інформацію про функціонування тіла та його органів за пульсацією променевої артерії. Ця інформація відноситься не тільки до серцево-судинної системи, а й до інших систем тіла. Лікар знає, як визначити по пульсу стан тканин тіла і дош та багато іншого, включаючи ранні стадії дисбалансу, що передують появі ясних симптомів.

Згідно з аюрведою, ефективність пульсової діагностики пояснюється тим, що серцево-судинна система, контактуючи з кожною клітиною, може реєструвати те, що відбувається в них. Артерії, артеріоли та капіляри несуть кисень та поживні речовини кожній клітині тіла, а венозна система повертає кров до серця для відновлення її складу, і всі вони також переносять інформацію. У нервовій системі інформація передається у формі електричних імпульсів, а в серцево-судинній системі – у формі хвиль з рідини що вібрують. Всі хвилі, повертаючись по венах, досягають серця, також як і нервові імпульси збираються в мозку. Потім хвилі, рухаючись по артеріях, несуть у собі всю вібраційну інформацію, зібрану в серці. Ці тонкі хвилі найлегше відчути в артеріях, які перебувають найближче до шкіри, таких як променева артерія, на зап’ясті, яку сучасна медицина також використовує для дослідження пульсу. Кожен дисбаланс створює певну хвильову функцію, яка може бути легко виявлена ​​досвідченим лікарем-діагностом.

Пульс – це прояв биття космічної свідомості в людині. Свідомість містить в собі всю інформацію про Всесвіт, так само як і корінь дерева містить всю інформацію про дерево. Беручи пульс, ми контактуємо зі свідомістю. Пульс – це мова свідомості. Як відомо, кров, проходячи пульсовою хвилею по тілу, несе поживні речовини всім клітинам тіла. Існує безперервний інформаційний потік, що зв’язує клітини між собою. Цей потік є нічим іншим, як клітинним розумом, який проявляє себе певним типом конституції людини та відбивається в пульсі.

На тему пульсової діагностики ще не проводилися наукові дослідження, але більшість клінічних лікарів, які використовують її у своїй практиці, отримують результати що вражають. Є спостереження, як пульсова діагностика виявляла те, що пізніше підтверджувалося звичайними тестами: камені у нирках або геморой, атеросклероз або хвороба печінки. Її точність в руках досвідченого лікаря дивовижна. Вона також покращує взаємовідносини лікаря і хворого: коли лікар відчуває тонкощі пульсу пацієнта, між ними виникає тонкий, позитивний зв’язок. Але все ж, найбільшу цінність пульсова діагностика представляє в виявленні дисбалансу субдош на ранніх стадіях і дисбалансу дхату на пізніх стадіях хвороби.

Лікар досліджує пульсацію променевої артерії на правому зап’ясті у чоловіків і на лівому – у жінок. Він відчуває пульс вказівним, середнім і безіменним пальцями. Кожен палець пов’язаний з певною дошею. Відносна сила пульсації під пальцем дає певну інформацію про доши цієї людину. Стиль пульсації кожної доши має характерні особливості.

Аюрведична традиція порівнює Вата – пульс з рухом змії: легкий, швидкий, нерівний, тонкий, прискорено – хвилеподібний. Пульсацію Пітти вона порівнює з рухами жаби: різка, що пронизує, та штовхає. Пульсацію Капхи – з рухом лебедя: важка, наповнена, неспішна, м’яка, приємна.

Згодом лікар отримує можливість розрізняти ці три типи пульсації під відповідними пальцями, і якщо вони з’являються не під тим пальцем, то сталося якесь порушення дош. Пульс на поверхні шкіри показує дисбаланси, присутні в фізіології – вікріті. Пульс, що відчувається на глибшому рівні, показує пракріті – основну природу або конституцію людини. Різні частини кінчика пальця пов’язані з різними підрозділами в дошах. Існують також певні техніки, що дають інформацію про дхату.

Стандартна підготовка по пульсовій діагностиці містить, в якості першої вправи, вивчення власного пульсу. Роблячи це багато разів на день протягом певного періоду, лікар починає краще розуміти тонку інформацію, передану пульсом. Характер переважання і стан дош змінюється протягом доби, в різні пори року і при різних видах діяльності. Досліджуючи власний пульс, ви стаєте більш уважним до того, що і як відбувається у вашому тілі.

Багато лікарів під час дослідження пульсу використовують мантру «Со-Хум». «Со» – вища свідомість, а «Хум» – індивідуальність. Ця Божественна мантра безперервно виникає у кожної живої істоти в процесі дихання. Щоразу під час вдиху в ніс входить звук «со», і під час видиху звук «хум» виходить назовні. Со-Хум означає: «Я той, хто не знає меж розуму і тіла. Я єдиний з Абсолютом». Досвідчений вайд’я по пульсу оцінить не тільки пракріті та вікріті, а й відкриє двері сприйняття для осягнення прихованих секретів життя кожному індивідууму.

Діагностика язика

Язик – орган смаку й мови. Здоровий язик має червонуватий колір, він гладкий та без нальоту. Різні його області відповідають різним органам тіла. Корінь язика характеризує Вата – дошу, середня частина      Пітта – дошу, а кінчик Капха – дошу.

  1. При гіперфункції Вати язик сухий, шорсткий, прохолодний на дотик, з червонуватим або коричневим нальотом, тремтячий. У роті переважає терпкий смак.
  2. Розлад Пітти це, якщо язик на дотик дуже м’який, на вигляд здається дуже гладким, темно-червоного (при гострих запаленнях) або жовтуватого кольору. У роті переважає гіркий та гострий смак.
  3. При розладі Капхи язик липкий, вологий, шорсткий, з білуватим нальотом. Слиновиділення надмірне, у роті переважають солодкий і солоний смаки.

Якщо розлад торкнувся всіх трьох дош, язик темний, сухий, шорсткий, немов усіяний «колючками», з товстим жовтим нальотом. Блідий язик вказує на анемічний стан, жовтуватий – ознака надлишку жовчі або порушення роботи печінки. Синій язик – ознака проблем з серцем. Локалізація нальотів вказує на наявність токсинів (ами) в тих чи інших органах. По центральній лінії: корінь язика – кишківник, середня частина – шлунок і підшлункова залоза, кінчик – серце. Ліва частина: корінь язика – ліва нирка, середня частина – селезінка, кінчик – ліва легеня. І права частина: корінь язика – права нирка, середня частина – печінка, кінчик – права легеня.

Діагностика очей

Вона описана в праці «Йогаратнакара». Її завдання теж полягає у тому, щоб визначити, які доши домінують в організмі. Діагноз, пов’язаний зі станом конкретних органів, тут не ставиться.

  1. Вата знаходиться в стані збудження, якщо очі сухі, ніби роздратовані димом, боязливі, неспокійні та як би що палають зсередини. Вата – очі маленькі, порушені, з сухими повіками що звисають, мізерними віями. Білки брудні, а райдужна оболонка темна, сіро – коричнева або чорна.
  2. Пітта знаходиться в стані збудження, якщо очі дуже чутливі до світла, у них відчувається печіння, а білки пожовтіли. Пітта – очі середнього розміру. Вони гострі, блискучі та чутливі до світла. Вії мізерні й масляні. Райдужна оболонка червона або жовтувата.
  3. Типова ознака, характерна для гіперфункції Капхи, – водянисті очі без блиску. Капха – очі великі, красиві та вологі. Вони мають довгі, товсті вії. Білки таких очей білі, а райдужна оболонка бліда, синя або чорна.

Якщо в стані збудження знаходяться дві доши, то симптоми мають змішаний характер, очі стають дуже неспокійними, постійно і швидко рухаються. Якщо порушені всі три доши, очі темніють, стають несиметричними, ввалюються, червоніють і виглядають страшно. Крім цього, в класичній літературі  описуються очі, які відповідають тому або іншому прогнозу кінцевої стадії захворювання. Однак завдяки нинішнім можливостям екстреної медицини ці дані для нас менш важливі.

Надмірне блимання – ознака нервозності, неспокою або побоювання. Верхні повіки, що звисають, вказують на почуття ненадійності, побоювання або недовіри. Все це знаки гіперфункції Вати. Випуклі очі вказують на дисфункцію щитоподібної залози. Жовта слизова оболонка – сигнал про слабку печінку. Маленька райдужна оболонка вказує на слабкість суставів.

Діагностика обличчя

Обличчя – дзеркало розуму. Ментальні безлади та хвороби проявляються на обличчі у формі ліній, зморшок. Наприклад, горизонтальні складки на чолі вказують на великі турботи та неприємності. Вертикальна лінія між бровами з правого боку обличчя, свідчить про приглушені емоції в печінці. З іншого боку, присутність вертикальної лінії між бровами з лівого боку обличчя знак озлобленості. Повні та набряклі, низько посаджені повіки – ознака хворобливості нирок. Знебарвлення носа або щік – сигнал низького травного вогню (агні). Ніс може використовуватися, щоб визначити домінантну дошу: для Вата-конституції характерний низький або вигнутий ніс; для Капха – конституції характерний широкий і тупий; для Пітта – конституції характерний гострий і прямолінійний ніс.

Діагностика губ

Якщо губи сухі та грубі, це ознака зневоднення або Вата – нестійкості. Бліді губи вказують на анемію. Потріскані по краях губи вказують на присутність герпесу і хронічного Пітта – розладу. Глисти проявляють себе як багаторазові блідо-коричневі плями на губах. Людина з жовтяницею матиме жовті губи. Сині губи – проблеми з серцем.

Діагностика нігтів

Аюрведа розглядає нігті як побічний продукт кісток. Якщо нігті сухі, вигнуті, грубі та ламкі, це ознака панування Вата – конституції. М’які, рожеві, чутливі нігті, які легко згинаються, – знак Пітта – конституції. Якщо нігті товсті, сильні, м’які та дуже світлі, тоді в організмі переважає Капха. Продольні лінії на нігтях вказують на поглинання мала (відходів) травною системою. Поперечні поглиблення на нігтях – знак давньої хвороби або недоїдання. Жовті нігті – проблеми із печінкою або жовтяниця. Сині нігті – слабке серце. Надмірне почервоніння показує надлишок червоних кров’яних тілець.

Оцінка голосу та інших тілесних шумів

Чарака стверджує, що голос володіє різними ознаками залежно від конституції. У більш пізній період, у діагностиці стали також враховувати характер інших тілесних шумів. Сьогодні практично всі лікарі використовують стетоскоп, щоб досліджувати звуки, якими супроводжується діяльність різних органів:

  1. Через сухість дихальних шляхів людина з конституцією або дисбалансом Вати відрізняється хрипким, досить тихим, тремтячим голосом.
  2. При конституції Пітта або її дисбалансі голос досить гучний, дзвінкий, високий.
  3. При конституції Капха або її дисбалансі людина говорить низьким, м’яким і тихим голосом.

Фізичний і психічний імунітет оцінюється по стану семи тканин та психічному стану людини. Якщо вони збалансовані та добре розвинені, людина зможе протистояти хворобі. Якщо імунітет знижений, спочатку потрібно провести лікування, спрямоване на те, щоб домогтися максимального зміцнення семи тканин та психічного стану людини.

І, нарешті, десяти-ступеневий спосіб діагностики (dasavidhya pariksha) зачіпає нові важливі аспекти, які обов’язково треба враховувати при діагностиці:

  1. Конституція (prakriti);
  2. Розвиток захворювання (vikriti);
  3. Ступінь опору тканини (sara);
  4. Компактність тканин (samahanana);
  5. Пропорції різних частин тіла (pramana);
  6. Звички (satmiya);
  7. Стан психіки (sattva);
  8. Апетит і сила травлення (ahara shakti);
  9. Фізична сила (vyayama shakti);

10.Вік (vaya).

Після обстеження пацієнта слід ретельно обстежити саму хворобу (roga pariksha). Це дозволить оцінити силу хвороби, яка залежить від виразу в дошах, субдошах, шроту, дхату і співвіднести її до сили пацієнта:

  1. Причини хвороби (nidana) – помилка інтелекту, яка веде до неправильного контакту органів чуття з їх об’єктами та неправильного контакту з часом. Враховуються також причини порушення дош, субдош, агні, дхату, шрот.
  2. Пресимптоми (purva rupa) – Вата – біль, Пітта – печіння, Капха – набряк.
  3. Симптоми (rupa) – Вата – переміщення симптомів, Пітта – чітко проявлені симптоми, Капха – стертість симптомів, пізній прояв скарг.
  4. Фактори, що сприяють і не сприяють хворобі (upashaya – anupashaya) – наприклад: холодна їжа і напої збільшують Вату і Капху; гаряча, їжа що обпалює і напої збільшують Пітту; надмірне вживання сирих зелених овочів збільшує Вату, але при цьому балансує Пітту; надмірне вживання солоного смаку збільшує Пітту та Капху, але при цьому Капха ще затримує воду в тілі й т.д.
  5. Патогенез або розвиток хвороби (samprapti) – це процес порушення дошами дхату через порушення агні шрот. В першу чергу доши порушують корінь шроти. Сама шрота є вмістилищем або контейнером тканини. Блокування шрот і порушення агнідхату призводить до утворення ами. Збільшення і зменшення дхату відбувається в залежності від доши що впливає.

Будьте здорові!

curly-decorative-divider-1

Интервью с доктором Аюрведы - Юрием Михайловичем Авраменко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *