Конституція розуму людини. Частина перша.

Конституция ума человека. Часть первая.

Конституція розуму людини. Частина перша.

Дорогі друзі! Нещодавно ми закінчили розгляд конституції тіла людини. Продовжуємо вивчати аюрведу. І сьогодні ми поговоримо про конституції розуму людини. Почнемо!

В аюрведі психічна конституція, або конституція розуму називається манаса пракріті. Що ж таке манас? Це одне з основних понять ведичної філософії – розум у самому широкому сенсі цього слова, що включає всі ментальні прояви психіки людини. Манас, на відміну від атману (душі) і Пуруші, належить тілу та, як правило, гине разом із загибеллю тіла.

Згадаємо, що згідно з філософією Санкх’я першим проявом «союзу» Пуруші (чоловічого початку Всесвіту) і Пракріті (жіночого початку Всесвіту) є Махат (вселенський космічний розум), який дає народження его та розуму. Манас (розум) – це те, що бажає, шукає, виділяє самовідчуття людини та малює собі певний образ. Ахамкара (его) – це те, що збирає і зберігає спогади про досвід людини, а також ідентифікує та ототожнює поточний досвід. Сукупність цих переживань й утворює людське его. Іншими словами, ахамкара – це те, що утворює наше штучне «я», нашу індивідуальність і виділяє її з реального і потаємного «Я», яке є Парамашіва. Нарешті, буддхі (індивідуальний розум) – це те, що не тільки дає стандарт порівняння, який необхідний для формування судження, але також служить інструментом, за допомогою якого конкретний досвід асимілюється у нього для такого зіставлення та порівняння.

Манас (розум) – це джерело бажань. Ці бажання завжди спрямовані до одного з п’яти шляхів сприйняття або почуттям: до слуху, відчуттю через дотик, зору, смаку і нюху. Також вони спрямовані до того або іншого типу дії: до виразу або мови, до переміщення, хапання чи тримання, до руху, до виверження та насолоди сексом. Іншими словами, бажання, представлене манасом, не може існувати саме по собі. Воно є бажанням сприймати чи діяти. Коли Пуруша досягає стадії ахамкари (его) і манасу (розум) виник, тоді виникає й бажання. І в цей самий момент також виникають ці десять сил сприйняття та дії (індрії).

За образним висловом Махаріші Махеш Йогі розум можна порівняти з хвилею в океані Буття. Абсолютне Буття не проявлене, яке  підсилюється своєю власною природою, праною, проявляється як розум, так само, як океан, який посилюється вітром, проявляється у вигляді хвиль.

Наша свідомість сприймає життя в чотирьох шарах:

  1. Baikari – життя з рівня «грубих» фізичних почуттів;
  2. Madyam – життя з рівня органів почуттів;
  3. Pashyanti – життя за участю інтелекту;
  4. Para – життя з рівня Абсолюту, повного незмінного безмежного рівня життя, установленою в Чистій Свідомості.

У природі існує шість способів пізнання, названих згідно шести основним ведичним філософським школам:

  1. Н’яя (філософія логіки та міркувань) – розрізнення;
  2. Вайшешика (ведична атомна теорія) – ухвалення рішення;
  3. Санкх’я: (нетеістичний дуалізм) – обчислення;
  4. Йога: (самодисципліна для самореалізації) – об’єднання;
  5. Карма-мімамса (піднесення через виконання обов’язків) – аналіз;
  6. Веданта (закінчення ведичного одкровення) – цілісність, самість.

Свідомість – це і субстанція й  не субстанція, це дія й не дія, це тиша та динамізм, це початок і кінець. Свідомість і п’ять елементів – це Пуруша. Всі знання структурно вкладено у нашу свідомість. Трансформація нашої свідомості дозволяє «проявитись» знанням. Чим чистіше свідомість, тим легше людині отримати істинні знання зі своєї індивідуальної свідомості. Сам факт народження людини – це невігластво. Просвітлена душа не народжується. Ми народжуємося, для того щоб не народжуватися та зупинити народження, і стати просвітленими. Без просвітлення немає свободи від цього життя. Тому просвітлення – це справжня мета життя.

Робити помилки – це вроджена якість кожної людини. Охоронець та ув’язнений живуть у в’язниці, але в’язень просить на все дозвіл. Так просвітлена людина, приходить у світ з певною метою. Після її виконання, вона просить природу зупинити її життя. Просвітлені люди все сказане говорять, як істину. Проста ж людина повинна прагнути до істини. Народження в тілі людини – це подарунок природи. Нервова система людини витончена, у порівнянні з іншими живими істотами. Природа дає це людині лише для того, щоб досягти просвітлення. Якщо слідувати цьому, тоді людина досконала у своїх обов’язках, і вся її діяльність стає досконалою. Мета життя бути відданим своїм обов’язкам і слідувати законам природи. Для цього кожному потрібен необхідний елемент – здоров’я! Досконале здоров’я – це стан просвітлення.

Досконале здоров’я та досконала нервова система йдуть паралельно і нерозривно, «рука в руку», у згоді з природними законами, підтримуючи індивідуальне і вселенське життя.  Тільки таке життя, може бути прожите без помилок.  Тільки так можна досягти просвітлення.  Турбота про це – обов’язок кожної людини.  Махаріші Махеш Йогі говорив: «Життя – це діамант, так не втратьте свій діамант і не міняйте його на польовий шпат».

Досконале здоров’я – це зсув свідомості, і в цей зсув завжди втягується карма, рівень за рівнем. Тому потрібен час. Якщо час зупиниться – плід не дозріє.  Так і карма – є час для прояву, існування і припинення.  Час вирішує повну долю людини.  Коли розум виражений, у нього проявляються три якості – саттва, раджас та тамас.  І це теж визначає час.  Тому час народження людини, дуже важливий.

Атма (душа) – тільки одна вона не подвійна.  Там де є атма є і прана.  Прана живе в атмі.  Атма – це Абсолют (Свідомість).  Людське тіло – це будинок, де живе атма.  Коли атма залишає тіло, воно починає розкладатися. Протягом життя атма підтримує наше тіло.  Якщо немає атми (свідомості) – немає й життя.  Навіть якщо людина живе, але на нижчих рівнях свідомості, це все одно, що вона померла.

Під впливом часу Паратма (Вселенська душа) стає Джіватмою (індивідуальною душею). Як тільки обов’язки людини припиняються, Джіватма возз’єднується з Паратмою. Вони завжди разом, Джіватма – це вдих, Паратма – видих (Со-Хум).

Свідомість через розум і органи чуття сприймає все навколо. Інтелект – це орган розрізнення, коли свідомість, органи почуттів і об’єкти що сприймаються об’єднуються разом. Якщо свідомість відсутня – то цей ланцюжок буде працювати як невігластво. Коли ваше індивідуальне «я» оживлене або свідомість оживлена, тоді весь ланцюжок працює через інтелект і дозволяє сприймати як цілісність. Без пожвавлення свідомості світ сприймається як невігластво. Для цього будь-яка дія повинна бути заснована на повному знанні. «Йога стах куру кармані» – встановившись у знанні – дій.

Розрізняють сім рівнів свідомості:

  • сон, сон зі сновидіннями, неспання – три нижчих рівні свідомості, які проживають всі люди.
  • трансцендентна свідомість – це четвертий рівень, рівень свідомості, що дозволяє з’єднати три нижчих рівні з трьома вищими рівнями свідомості. Це Swastha – рівень свідомості, що дозволяє встановитися у своєму індивідуальному «я». Без проживання цього рівня неможливо досягти високих рівнів свідомості. Проживання трансцендентної свідомості – це направлення (ЗСУВ) свідомості в бік досконалого здоров’я. Дія без бажання – це прояв вищих або божественних рівнів свідомості. При цьому нічого не вимагаючи для себе.
  • космічний та божественний рівні свідомості, рівень свідомості єдності – три вищих рівні свідомості, до проживання яких має прагнути кожна людина.

Існує також і шість ворогів розуму: бажання (жадання), злість (лють), заздрість (ревнощі), омана (ілюзія), невігластво (божевілля) та жадібність (неситість). У кожного з цих ворогів є свої антиподи: для бажання – любов, для гніву – милосердя та доброта, для заздрості – вірність й служіння, для омани – реальність та істинні знання, для невігластва – чистота й доброта, для жадібності – щедрість і повнота.

Людина повинна завжди перемагати ворогів спочатку всередині себе. І якщо людина цього досягає, то у нашого розуму не буде ворогів у зовнішньому світі. Бажання виникає тоді, коли чогось не вистачає: бажання їжі, матеріальних благ, подорожей, любові. Коли свідомість повністю пробуджено, тоді бажання зникає і людина живе в повному блаженстві. Повне вираження цього стану розкриває ведичний вираз: Sat-Chit-Ananda. Воно буквально означає «буття», «знання, свідомість» та «блаженство». Або «життя, що проживає в істинному знанні (чистій свідомості), що веде у блаженство». Це якості реальності й розглядаються не як три окремі властивості, оскільки кожна з них схожа з двома іншими. Реальність володіє однією єдиною сутністю, хоча людський розум, спостерігаючи її крізь покрив майї (ілюзії), помилково вважає ці якості трьома в одній. Знання структурно вкладено в нашу свідомість. Для того, щоб розум людини став чистим, він повинен функціонувати трьома складовими: розум (власне чистий розум), терпіння та пам’ять. Тільки всі разом три складові дають чистий розум. Коли чистий розум пов’язаний із чистою свідомістю, тоді з’являється чисте знання. Тоді блаженство, просочуючи всю психофізіологію людини, робить її щасливою та здоровою . Про це говорить Веда: «Анандатва пурнатва саматва» – з блаженства все проявляється, до блаженства все рухається та у блаженстві все розчиняється. Ананда – це блаженство. Пурнатва – повнота, з повноти Пуруші виявляється повнота Пракріті та залишається повнота. Пуруша і Пракріті – це повний потенціал знання і дії. Вони завжди співіснують: знання-дія, і завжди прагнуть домінувати один над одним, що змушує їх завжди бути пробудженими. Це їх природа. Дія повинна ґрунтуватися на повному знанні: «Йога-стах куру кармані» – затвердившись у знанні – дій. Саматва з’єднує обидві природи з допомогою оджаса (речовини щастя). Оджас – це матеріальне вираження свідомості, зв’язує свідомість і тіло. Розвиток свідомості та підтримка оджаса – головні пріоритети аюрведи. В цьому полягає все життя.

Між психічною й фізичною конституцією існують значні відмінності, хоча деха пракріті теж справляє визначальний вплив на емоційне життя людини. Оскільки психічний стан мінливий, людина, яка з найбільшою регулярністю демонструє якості саттви (чистоти), відноситься до саттвичного типу конституції, хоча іноді він проявляє властивості раджасу (пристрасті) та тамасу (інертності). Інтелект або орган розрізнення об’єднує свідомість, розум, органи почуттів і об’єкти що сприймаються ними. Чим нижче рівень свідомості, тим більше інтелект буде схильний до впливу тамасу. Злість і гнів приводять до омани та втрати пам’яті. Коли людина втрачає пам’ять, вона зникає. Якщо ж свідомість жвава, тоді інтелект сприймає реальність як цілісність, більшою мірою відчуваючи вплив саттви.

Існує три типи психічної конституції: саттвічна, раджастична, й тамасична. Тригуна складається з саттви, раджасу та тамасу – трьох вселенських початків, які існували завжди, ще до прояву Світобудови. Ці якості Світобудови можуть діяти на нашу психосоматичну індивідуальність так само, як вони впливають на першоматерію.  Саттвічний настрій бездоганний і приносить щастя, тоді як раджастичний і тамасичний потенційно здатні запустити процес психопатогенезу: перший – за рахунок притаманної йому пристрасності, а другий – за рахунок відсталості. Оскільки кожен з трьох типів психічної конституції має здатність трансформуватися і комбінуватися з іншими, вони дають нескінченно безліч варіацій по відношенню до тіла, іншим людям і до навколишнього середовища.

«Часом тіло слідує за духом, а часом – дух за тілом» – так сказав великий Чарака. Цікаво, що у Чараки й Сушрути про психічну конституцію і про конституцію, пов’язану з дошами, йдеться в розділах, присвячених розвитку плода у тілі матері. Обидва автори виділяють у саттвічній конституції сім підтипів, у раджастичній – шість, у тамасичній – три.

Типи психічної конституції пов’язані з особливостями лікування представників цих типів конституції.  Але відомості про психічну конституцію корисні не тільки тим, хто працює в цій галузі медицини.  Вони вказують людині висхідний шлях психічного розвитку.  Як уже згадувалося, в саттвічний конституції не закладено ніяких психопатогенних факторів.  Це означає наступне: якщо мислити та діяти переважно під впливом гуни саттва, перед нами відкриються надзвичайні можливості, що дозволяють впливати на здоров’я через стан духу.  Це і є практична основа, що дозволяє робити своє життя кращим за рахунок чистого мислення та благих дій.  Розподіл психічної конституції на типи відображає еволюцію людського духу.  Тут закладається основа теорії духовного цілительства.  Людина саттвічної конституції може передавати свою позитивну енергію іншим.  І обов’язкова умова такого впливу полягає у тому, що цілитель повинен дійсно перебувати в стані саттви.  Якщо ця умова не дотримана, значить, дана особистість зцілює НЕ саттвічною енергією, а силою чорної магії.

Психічна конституція з домінуючою Вата дошею

Люди, які стосуються фізичного типу Вати, зазвичай мають і психічну конституцію Вати.  Вони схильні до страху і неспокою, відрізняються непостійністю, збудливістю, нерішучістю.  Розумові здібності у них зазвичай хороші, але нестійкі.  Люди цього типу з однаковою легкістю запам`ятовують матеріал і забувають його.  Вони швидко переходять від прив’язаності до відчуження, швидко впадають в емоційні стани та гаряче їх висловлюють, але й забувають легко.  Вони чутливі, але при цьому їхні почуття та погляди нестійкі.  Вони не надто сміливі, скоріше схильні до боягузтва.  Друзів у них небагато, зазвичай вони вважають  кращою самотність, але добре сходяться з людьми інших соціальних груп. З них не виходить хороших лідерів, та й хорошими послідовниками вони не бувають.  Вони не особливо матеріалістичні й не прагнуть до накопичення грошей або майна.  Гроші вони зазвичай витрачають легко та швидко.

Психічна конституція з домінуючою Пітта дошею

Люди, що володіють «гарячою» фізичною природою, схильні до «вогненних» емоцій, дратівливості та гніву.  Зазвичай вони сприйнятливі, у них добре розвинений інтелект, логічний і критичний склад мислення.  Вони формулюють свої думки чітко, кажуть переконливо та впевнені у своїй правоті.  Вони легко впадають у гнів і не соромляться проявляти його.  Представники типу Пітти наділені сильною волею, почуттям власної гідності й можуть бути хорошими лідерами.  Добрі та завжди готові надати допомогу друзям, вони жорстокі до ворогів і не схильні прощати.  Люди цього типу відважні, відчайдушні, не розумні та люблять пригоди.  Вони винахідливі, майстерні й нерідко мають гарні здібності в області  механіки.  Їх пам’ять гостра і не сентиментальна.  Їх більше приваблюють влада і могутність, ніж матеріальний добробут, але заради досягнення своїх цілей вони будуть прагнути до накопичення багатства.

Психічна конституція з домінуючою Капха дошею

Люди, чиї тіла мають природу Капхи, зазвичай схильні до «водних» емоцій, таким як любов та бажання, романтика і сентиментальність. Вони добрі, уважні й вірні, але при цьому відрізняються уповільненою реакцією, консерватизмом, сором’язливістю і послухом. У них зазвичай багато друзів; вони дуже прив’язані до своєї сім’ї, колу знайомих, культурі та країні, але поза сферою своєї звичної діяльності можуть проявляти деяку закритість розуму. Подорожують вони не багато і краще відчувають себе вдома. Люди цього типу легко прив’язуються і важко звільняються від прив’язаності. Їм легко виявляти свою любов, але емоції, особливо гнів, вони вихлюпують не відразу. Вони надійні та завбачливі, але для того, щоб все добре обдумати, їм потрібен час.

Співвідношення між фізичними та психічними типами

Звичайно ж, психічна конституція не завжди збігається з фізичною. В природі представлені всі можливі варіанти співвідношень. Скажімо, фізичний тип Капхи (важкий) може мати розум Вати (легкий): уявіть собі, наприклад, дуже повного, але не в міру балакучого шкільного вчителя. Так що не слід розглядати психічні риси виходячи лише з фізичного типу. Фізичне тіло може і не відображати психічну природу, воно може її врівноважувати або компенсувати.

Оскільки психічна природа тонше фізичної, варіантів може бути безліч. Будучи більш мінливою, ніж фізична природа, вона більше схильна до наявних порушень, не характерних для відповідної фізичної конституції. Психічні розлади з більшою ймовірністю, ніж фізичні хвороби, можуть мати не властиві даній людині конституціональну природу. До того ж розум легко підпадає під вплив хвороби, а природа цього впливу не завжди відповідає характеру самого захворювання. Зазвичай хвороба викликає у нас страх смерті, який збуджує Вату та призводить розум до безладу.

Коли фізична і психічна конституція різні, потрібно дотримуватися обережності, щоб, намагаючись вилікувати одну, не пошкодити іншій.  При лікуванні тіла можуть знадобитися спеціальні трави, що коригують стан розуму, і навпаки.

Відмінності між фізичною та психічною природою допомагають розкрити Джйотіш, який дає більш точну та детальну картину розуму, ніж простий аюрведичний підхід.  Натальна карта являє собою картину, на якій зображені енергії розуму й астрального тіла.  За нею, виділивши певні чинники, можна описати й фізичне тіло.  Так що при лікуванні психічних розладів корисно звернутися за допомогою до астрології.  Вона дає унікальну можливість охопити поглядом все життя людини, особливості її особистості та завдання душі у даному втіленні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *