Конституція розуму людини. Частина третя.

На завершення теми про конституцію розуму, наведу кілька ілюстрацій.

Страх – це ментальний шлак розуму і, як правило, він є дисбалансом вати на тонкому рівні розуму.  Нереалістичне сприйняття життя – це основа страху.  Люди не хочуть жити так, як вони живуть, та не хочуть вмирати.  У цьому вся складність.  Страх виникає тому, що людина не живе в житті, але живе у своїх думках.  Страх пов’язаний з тим, що станеться в майбутньому.  Це означає, що людина завжди боїться того, чого не існує.  Якщо це так, то страх людини абсолютно вигаданий.  Якщо людина страждає через те що не існує, то це характеризує дисбаланс його психіки.  Іноді це називають “божевіллям”.  Так, це так.  У людей завжди є соціально прийнятний рівень божевілля.  Майже всі чогось трохи бояться.  Але, вчора і завтра не існують.  Тобто найчастіше страх заснований на тому, чого немає.  Просто людина не перебуває в реальності.  Розум прихований у свідомості людини.  Одна частина нашої свідомості – пам’ять, інша – уява.  Але, обидві вони не існують прямо зараз.  Людина просто губиться або у своїх спогадах або у своїй уяві.  У цьому основа страху.  Якщо людина буде глибоко в реальності, то і страху не буде, він просто зникне.  Максимально реалістичне сприйняття життя – це основа позбавлення від страху.

Гнів – ментальний шлак розуму і, як правило, він є дисбалансом Пітти та раджасу на тонкому рівні розуму.  Постарайтеся уникати станів гніву і люті.  З усіх почуттів, гнів щодо до себе або до інших, надає найбільш руйнівний вплив на організм.  Якщо ви відчуваєте хвилювання або гнів, краще відкласти дискусію.  Якщо ж ви не можете припинити неприємну розмову, постарайтеся не брати близько до серця негативні емоції співрозмовника.  Просто слухайте і відповідайте спокійно за змістом.  Вогонь спалює мертве тіло.  Гнів спалює живе тіло.  Причини гнівливості: невміння жити у злагоді зі своєю природною даністю, невміння прощати, слухати, приймати чужу думку.  Невміння узгоджувати свої потреби й можливості.  Бажання зробити більше.  Постановка занадто завищених завдань.  Дії за межами своїх можливостей призводять до сумнівів, відмовлення, гніву та розчарування.

Депресія, небажання, апатія – це ментальні шлаки розуму.  Як правило, вони є дисбалансом Капхи та тамасу на рівні розуму.  Повна пасивність і інерція, млявість, лінь, сильна жадібність, «вещизм», хвороблива прихильність до чогось, депресія від ліні та неробства – також безперечні якості Капхи в дисбалансі.  Ключ до балансу – точно вивірена стимуляція, ефективна мотивація до активності на рівні розуму: нові враження, нові зустрічі з цікавими та активними людьми, будь-які форми знань та захоплень.  Потрібно здійснювати свідомі зусилля, спрямовані на пошук нових сфер досвіду.  Звичайно ж, все це відноситься як до ментального функціонування розуму, так і до фізичного функціонування тіла.  Слід звернути особливу увагу на свій внутрішній вогонь, підтримувати його регулярними фізичними вправами та урізноманітнити своє життя у всьому: ритм життя, дозвілля, активність, дієта.  Такий підхід дозволить досягти просто чудових результатів що вражають.