Аюрведа – знання, що дають щастя та блаженство. Введення. 

Аюрведа – знание, дающее счастье и блаженство. Введение.

Аюрведа – знання, що дають щастя та блаженство. Введення.

Здрастуйте друзі! Сьогоднішньою публікацією я хочу запропонувати вам дізнатися більше про аюрведу. Рідкісна удача й щастя супроводжують тих людей, які стикаються з ведичним знанням. Веда — це знання, які дають щастя, дозволяють жити в щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя і блаженство. І той, хто володіє цим знанням, не тільки сам живе в щасті, але і веде того, хто шукає і просить допомоги. Ведичні знання настільки великі, що включають у себе абсолютно всі аспекти життя, від незначних і примарних до фундаментальних безмежних принципів і законів Світобудови.

Витоки цього знання настільки віддалені від нас у часі, що вже стародавні його називали вічним. Воно ґрунтується на одній із 40 гілок ведичної традиції давньої Індії, відомої як Аюр-веда. Слово «аюрведа» буквально означає «знання, або наука (веда) про життя (айус)». Але ми знаємо й інші науки про життя, наприклад, біологія (bios — життя і logos — наука). Тому під словом «айус» потрібно розуміти життя від моменту народження до моменту смерті, прожите в чистій свідомості. «Веда» означає абсолютне знання, що веде до Абсолюту. Коли це знання про життя й саме життя стають єдиним цілим, тоді можна говорити про життя, як про мистецтво. Цьому і вчить аюрведа упродовж  усіх наших життів.

Іноді про аюрведу говорять, як про індійську медицину. Це вірно лише частково, тому що аюрведа включає в себе різні аспекти ведичного знання, у тому числі філософію, медицину та інші. Аюрведа — це перша система медичних знань, яка коли-небудь існувала на землі. Вона повною мірою використовувалася людьми не тільки в Індії, але також і в усьому світі. Прикладом можуть служити слова, сказані великим Гіппократом, класичним представником «західної» медицини: «Залиште ваші ліки в аптеці, якщо ви не можете вилікувати свого пацієнта за допомогою їжі». Адже це один із фундаментальних підходів аюрведи! Говорячи про аюрведу, як про індійську медицину, люди віддають данину поваги цій країні, у якій найбільш повно збереглися ці божественні знання.

Точний вік аюрведи невідомий, але він обчислюється кількома тисячоліттями. Стародавні ведичні тексти описують її виникнення в історії про збори ріші — просвітлених мудреців давнини. Занепокоєні зростанням захворюваності у світі, ріші прагнули пізнати найглибші істини про людську фізіологію і здоров’я, щоби запобігти або полегшити страждання. Для досягнення цієї мети вони медитували разом у великій групі, у той час як один із них, Бхарадваджа, намагався знайти відповідь. Мудреці вирішили відправити Бхарадваджу до Індрі, щоби цар богів посвятив його в науку істинних знань. Примітно, що мудреці свідомо не послали його до Брахмі, який першим приніс це знання у світ, тому що знали, що Індрі відпущений коротший термін життя, ніж Брахмі. Розрахунок мудреців був правильним: Індра, будучи царем, мусив сильніше співчувати своїм підданим. Тому його і визнали більш відповідним наставником. Зрештою, переконавшись, що Бхарадваджа наділений видатним інтелектом і рухається добрими намірами, Індра «в кількох словах передав істинне знання» й навчив його науці життя — аюрведі, заснованої на трьох основних принципах: етіології, симптоматології та терапії. Повернувшись у Гімалаї, Бхарадваджа познайомив усіх мудреців з аюрведою, а ті негайно реалізували це знання на практиці. А один із мудреців, Пунарнава Атрейю, зі співчуття до інших живих істот повелів шести своїм учням записати отримане знання про життя.

icon

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *