Аюрведа – знання, що дають щастя та блаженство, ч2

Аюрведа – знание, дающее счастье и блаженство. Часть 2.

Аюрведа – знання, що дають щастя та блаженство, ч2.

Доброго дня, шановні друзі! Продовжуємо вивчення божественного знання аюрведи!

У багатьох людей неправильне уявлення про стародавні часи, які, як правило, вони представляють як «темний час без писемності та культури». Як же вони помиляються! Не можна не відзначити, що в Клунь-Веда, найдавнішій писемній пам’ятці людства, містяться найсучасніші наукові дані. Наприклад, у 1387 р. ведичний вчений Саяна з посиланням на давніші джерела склав молитву, у якій говориться: «Я з глибокою пошаною схиляю голову перед Сонцем, чиї промені пробігають 2202 йоджани за половину німеши». Одна йоджана становить 4,52219 км, а одна німеша — 16/75 секунди. Математично обдаровані люди, звичайно ж, швидко зроблять підрахунок: на думку Саяни сонячне світло проходить за секунду 299,792 км. Еврика! Та він назвав точну швидкість світла!

Щоби легше було вивчати та застосовувати знання Вед, В`ясадева розділив їх для зручності на чотири частини. Клунь-Веда (Веда хвали) складається з 1028 гімнів або самхіт, які у свою чергу поділяються на мандали, що зібрані в 10 книгах. До Клунь-Веди відносяться Дхарма-шастри — «Закони Ману» та «Закони Яджнявалк`я». Велика частина гімнів прославляє Бога Вогню (Агні) та Індрі (царя небес). Один із гімнів Ріг-Веди каже: «Дай мені безсмертя там, де панує щастя та радість, де задоволення народжується разом із бажанням, і куди немає доступу ні хворобам, ні смерті!». Серед гімнів Ріг-Веди деякі присвячені обговоренням трьох дош (Вата, Пітта та Капха), пересадці органів і імплантатів. Багато гімнів згадують про використання трав у медичних цілях, а також йдеться про професії лікаря (бхіджака).

Сама-Веда (Веда пісень) складається з 1810 гімнів, брамінських молитов і «упанішад». До неї ж належать і Пурани. Особливо вона прославляє небесний напій Сому».

Яджур-Веда, відома як Веда жертвопринесень складається з п’яти збірників гімнів та містить інструкції з проведення ведичних ритуалів. До неї ж належать Агами, або тантри.

Атхарва-Веда складається із 731 гімну й містить різні пісні та обряди, у тому числі призначені для лікування хвороб. До неї ж належать Ведангі та упаведи. Тут же докладно розглядаються аюрведичні методи лікування. Багато гімнів присвячені анатомії, фізіології та хірургії, тому більшість дослідників сходяться на тому, що Атхарва-Веду певною мірою можна вважати одним із перших відомих нам джерел аюрведичного знання. Заклинання Атхарва-Веди застосовувалися для здобуття успіху в землеробстві, ремеслах, для гарного потомства, здоров’я та матеріального благополуччя. Найважливіша частина Атхарва Веди — заклинання, спрямовані на зцілення, а також описи впливу на тонку енергетику людини та поради, як найбільш ефективно перемогти демонів хвороби.

Дханур-Веда (бойові мистецтва), Гандхарва-Веда (творчість та естетика), Стхапат`я-Веда (архітектура) й Аюр-Веда (медицина) — це чотири упаведи, або доповнення до Ріг-Веди, Яджур-Веди, Сама-Веди та Атхарва-Веди відповідно. Аналіз ведичних текстів показує, що всі чотири Веди насичені медичними сюжетами, а такі напівбоги, як Рудра, Агні, Варуна, Індра й Маруті вважалися божественними цілителями. Найбільш відомими лікарями в Індії в ті часи були брати близнюки Ашвіні Кумари, яким Веди приписують безліч видатних досягнень: повернення до життя людей і святих, забезпечення довголіття, лікування безпліддя, туберкульозу та інших серйозних захворювань. Описуються в них і найскладніші операції, пересадка органів і протезування. Також можна знайти описання концепції трьох дош, вчення про сім дхату, травлення та обміну речовин, опису анатомії людини та багатьох хвороб. Докладно розглядаються різновиди хвороботворних бактерій і, зазначається, що деякі бактерії неможливо побачити неозброєним оком. У Ведах неодноразово зустрічаються описи пологів, звільнення від впливу злих духів, терапії яка омолоджує, а також засобів, що нормалізують статеву функцію. Описуються там лікарські рослини та їхній вплив, а також приблизно 28 видів хвороб і ліків, що потрібні для їх лікування. У Ріг-Веді описані 67 лікувальних трав, Яджур-Веді — 81, у Атхарва-Веді — 290. Опис властивостей ще 130-ти з них можна знайти в інших брахманістських текстах.

Аюрведа включає в себе не тільки науку про лікування хвороб, але також філософські знання. Це науково-філософське вчення існує вічно і у разі руйнування матеріального світу воно не втрачається. Аюрведа дана людям на всі епохи та на всі часи. Під час творення Всесвітів ведичне знання знову надсилається людям через мудреця В`ясадеву. Отже, ніхто не має права стверджувати, що є знання, які не мають відношення до Вед.

Божественний Дханвантарі (бог аюрведи) так наставляв своїх учнів, серед яких був і юний Сушрута: «Спочатку аюрведа була частиною Атхарва-Веди. Ще до того, як у цьому світі народилися перші люди, праотець Брахма виклав всю науку про життя в ста тисячах віршах, які були розділені на тисячу голів. Однак потім він отямився й подумав про те, що в людей, що живуть на Землі, тривалість життя буде порівняно мала, а інтелектуальні здібності невеликі. Тоді він розділив аюрведу на вісім спеціальних розділів — вчення про внутрішні хвороби (терапію), хірургію, хвороби голови (оториноларингологію та офтальмологію), психіатрію, педіатрію та гінекологію, токсикологію, вчення про афродизіаки та вчення, про те, як протидіяти старінню. Ця історія розвінчує міф про те, що аюрведа заперечує досвід «сучасної медицини» та не визнає її досягнень, особливо хірургії. Але ж хірургія — найдавніша галузь аюрведи! І на підтвердження цих слів наступна легенда. Колись Шива, відомий своєю неприборканою вдачею, недовго думаючи, відрубав голову богу жертвоприношень Яджні. Після цього боги попросили Ашвінів Кумарів, близнюків-лікарів із допомогою хірургічних заходів повернути Яджні голову. Задумане увінчалося успіхом. Одна з переваг хірургії полягає в тому, що вона відразу призводить до безпосередніх результатів.

Аюрведа базується на шести ведичних школах філософії. З часом ці школи утворили дві пари: санкх’я-йогу і н`яя-вайшешику. Веданта й пурва — міманса в силу відмінностей між ними розглядають окремо. У санкх`ї-йоги вона взяла концепцію, згідно з якою матерія має незмінну кількість при мінливості якостей. У н’яя-вайшешика аюрведа запозичила уявлення про частки (першоелементів) та рух. Міманса привнесла в аюрведу тезу про те, що кожна дія викликає певну сувору реакцію, а веданта — ідею тотожності незмінної індивідуальної душі (Джива) з Абсолютом. Надалі аюрведа запозичила низку принципів з інших систем — буддизму, тантри, джайнізму.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *