Аюрведа – знання, що дають щастя та блаженство, ч7

Аюрведа — знание, дающее счастье и блаженство. Часть 7.

Аюрведа – знання, що дають щастя та блаженство, ч7.

Добрий вечір, друзі! Продовжуємо вивчати аюрведу!

Аюрведа, як божественна наука, безсумнівно, була і залишається витонченою системою знань. Вона фокусує увагу на створенні сильного здоров’я так само, як і на лікуванні захворювань, підкреслюючи при цьому роль свідомості у досягненні здоров’я – предмет, про який західна медицина тільки починає говорити. Саме тому аюрведу ще називають медициною свідомості. Адже вона черпає знання з області чистої свідомості, й це надає їй унікальний і всеосяжний характер. Абсолютно відрізняється від цього концепція сучасної медицини, заснована на аналітичному підході що розділяє. Об’єктивний підхід сучасної науки ґрунтується насправді на часткових знаннях про людину та природу. І це «неповне знання – річ небезпечна», тому що воно веде людину до омани. Аюрведа – це цілісна і природна система медичних знань. Вона вивчає все, що корисно і некорисно для життя, а також те, що дає щастя людині. Здоров’я людини розглядається аюрведою як цілісність буття через повне, і чисте знання. Роздільне, вирване знання – це неповне знання і воно не може дати повне здоров’я. Особливість аюрведи полягає в тому, що вона розглядає людину у всій її цілісності, а не як окремого носія патологічного симптому. Важлива не хвороба, якою ви страждаєте, а ви самі. Все запропоноване лікування спрямоване на те, щоб встановити загальну рівновагу, яка є основою хорошого здоров’я і довголіття. Саме з цієї причини про аюрведу  говорять, як про цілісне знання, бо її підхід до здоров’я є всеосяжним. Вона бере до уваги всю сукупність чинників складових життя людини. При цьому аюрведа ставить конкретні цілі:

  1. захист здоров’я здорової людини (профілактика);
  2. усунення хвороби у хворої людини (лікування);
  3. довголіття (поліпшення якості життя);
  4. просвітлення.

Це життя надано нам для просвітлення, яке ми отримуємо з досконалого здоров’я. Людина, що вивчає аюрведу, знає правильно, коли їсти, спати й т. д. Нас не дивує те, наприклад, що фермер для успішної своєї діяльності вивчає, як підготувати насіння і землю, коли вносити добрива або як зробити сівозміну. Такі знання дає й аюрведа, але тільки щодо своєї власної природи та життя. Знання аюрведи – це корінь життя. Махаріші Махеш Йогі говорить: «Будьте ж садівником дерева свого власного життя. Поливайте його коріння і насолоджуйтеся плодами».

Завдання аюрведи полягає в тому, щоб відновлювати та підтримувати рівновагу на фізичному та ментальному рівні, оживляти зв’язок між свідомістю і тілом. Для досягнення цього вона володіє у своєму розпорядженні точними та ефективними терапевтичними стратегіями, тактиками й настільки ж тонкими діагностичними методами, які дозволяють визначити порушення рівноваги до того, як воно перетвориться на хворобу. Більш того, аюрведа займається лікуванням будь-якого випадку дисбалансів здоров’я людини. Запобігання хворобі – це центральна тема аюрведи. Попередити – значить навчитися жити у злагоді з Природним Законом. Її підходи ґрунтуються на знанні природи та конституції людини із використанням системи класифікації та аналізу, що дозволяє точно визначити, яке конкретне лікування підходить певному людському типу.

Вайдья, ставлячи діагноз, у першу чергу визначає тип конституції пацієнта – це головне. Крім того, вайдья бере до уваги обставини навколишнього середовища: пора року, час обстеження, місце, де живе пацієнт і його астрологічну карту. Важлива не сама хвороба, а особистість пацієнта в цілому. Позбавлення від часткового порушення – це вторинний результат аюрведичного лікування. Головне завдання – позбутися від первинної причини порушення рівноваги, а вже потім зайнятися відновленням та підтримкою здоров’я. Аюрведа може навчити жити не хворіючи.

У кожному з нас є цілюща сила, біологічний інтелект, підтримує і відновлює нормальне функціонування організму. Ця сила природи, закладена в нас, невіддільна від нашої власної природи. «Medicus sanat, natura curat», – говорив Гіппократ, – «Лікар лікує, але виліковує природа». Ідеальне попередження полягає в тому, щоб укласти союз із Природним Законом і забезпечити собі підтримку всемогутньої творчої сили природи, узгоджуючись при цьому з природою відповідно до циклів пір року і щоденних ритмів.

Існує кілька підходів аюрведи, що забезпечують цілісну систему надійного природного оздоровлення. Це пульсова діагностика, хронобіорітмологія, фізіологічне очищення (панчакарма), вплив на біологічно активні точки (марматерапія), терапія за допомогою використання звуку і мелодії (гандхарваведа), вправи для відновлення інтеграції розуму і тіла (йога-асани), дихальні вправи (пранаяма), дієтичні програми, застосування лікарських препаратів з трав і мінералів, трансцендентальна медитація.

Препарати, які використовує аюрведа, готуються тільки на основі рослинних і тваринних продуктів, металів і мінералів. Згідно з аюрведою  існує ієрархія в лікуванні захворювань: корекція свідомості, поведінки та харчування, біоритмологія, фізіологічне очищення, процедури та ліки. Ці підходи щодо профілактики та лікування захворювань випробувані часом, не мають шкідливих побічних ефектів, недорогі та легко застосовні. Вони відновлюють і підтримують рівновагу розуму, тіла, поведінки та навколишнього середовища.

Стародавні тексти говорять: «Аюрведа амрітанам – аюрведа для тих, хто бажає безсмертя». У сучасній практичній медицині поняття здоров’я є, передусім, заперечення наявності у людини хвороби. Тому багато хто з людей вважають, що абсолютне здоров’я існує лише в якості недоступного ідеалу, і тому вигаданий термін «відносне здоров’я», висловлюючи його коротким формулюванням: «практично здоровий». Так сучасна «нетрадиційна» медицина, озброївшись величезною системою класифікації хвороб, часто розглядає і намагається вилікувати окремо взятий орган, стан або частину тіла.

Аюрведа – наука, що має справу не тільки з наявністю деяких хвороб. Це, насамперед, повний шлях життя. Це не тільки система медицини, яка включає пропозиції та засоби для здорових і хворих людей. За тисячоліття до Всесвітньої Організації охорони Здоров’я аюрведа вказала, що здоров’я – це розумове, фізичне і соціальне благополуччя людини.

Аюрведичні лікарі стверджують, що здоров’я, в першу чергу, складається як основна характеристика ментальності людини. І ключ до управління тілом лежить у нашій свідомості. При правильному його використанні, ми можемо повністю контролювати функції нашого організму, за власним бажанням звільнятися від хвороб і підтримувати гарне здоров’я, причому навіть більш успішно, ніж звичними засобами. Аюрведичні засоби лікування покликані лише, допомогти у цьому.

Аюрведичні фіторецептури – це абсолютно унікальні складові, де кожна рослина займає своє ієрархічне місце в залежності від того чи іншого необхідного ефекту. Кожну рослину збирають, погодившись з космічними ритмами. Необхідно вибирати відповідну місячну фазу, день і час доби. Деякі трави можна збирати тільки 2-3 дні на місяць або тільки на сході сонця. В інший час їх ефективність значно знижується. Враховується також характер місцевості. Одна і та ж рослина, зібрана в лісі, на галявині, біля озера, на пагорбі або на болоті, буде мати різні властивості.

Препарати, які використовує аюрведа, готуються тільки на основі рослинних і тваринних продуктів, металів і мінералів.  Аюрведичні лікарські засоби можна розділяти на дві великі групи: расаяна і власне ліки.  Один з класичних прикладів аюрведична расаяна – Чаванпраш.  Його цілющий вплив на людину підтверджується багато тисячолітньою історією.  Він згадується в таких медичних канонах як «Чарака Самхіта», «Аштанга Хрідая Самхіта» та інших.

Аюрведичні канони, головним з яких є «Чарака Самхіта», докладно описує різні методи лікування. Сучасна медицина використовує їх лише частково. Наприклад, абсолютно неправильно вважати акупунктуру надбанням китайської медицини. У «Аштанга Хрідая Самхіта» були докладно описані інформаційні канали, що відповідають китайським «меридіанам».

Аюрведа досить гнучка система медичних знань. Її алгоритми можна застосовувати скрізь і у всі часи. Про це свідчить ведичний принцип передачі знання: деша-кала-патра («місце, час і обставини»). Це означає, що канонічні знання не слід переносити механічно. Їх треба адаптувати до географічних, кліматичних і соціальних умов, враховуючи менталітет людей і їх спосіб життя. У кожної людини повинен бути один лікар, який досконально знає її проблеми та спостерігає її протягом життя. Лікар лише показує дорогу до зцілення, допомагаючи пацієнтові зробити перші кроки. Основний шлях повинен пройти сам пацієнт, суворо дотримуючись рекомендацій лікаря, активно беручи участь у своєму одужанні. Аюрведа вчить людей жити у злагоді з власною природою, підтримувати рівновагу своєї психофізіології поведінкою, ритмом життя і збалансованим харчуванням.

Все вище сказане зовсім не означає, що аюрведа заперечує досвід і досягнення сучасної медицини. Але аюрведа вчить, як досягти ще більшого ефекту, абсолютно не нашкодивши хворому. Крім того – це альтернативний шлях у лікуванні багатьох захворювань, які не ефективно лікували  методами та технологіями сучасної медицини.

Цією публікацією я закінчую виклад джерела та історії аюрведи.

Автор публікації: Юрій Авраменко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *